1. Орфографічний словник української мови

підрив

підри́в

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підрив — (дія) підривання, висадження в повітря і п. ф. від ПІДРИВАТИ; (авторитету) дискредитація; П. саботаж, диверсія. Словник синонімів Караванського
  2. підрив — -у, ч. 1》 Дія і стан за знач. підривати I, підірвати і підриватися I, підірватися. 2》 мисл. Утягнутість живота в хортового собаки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підрив — ПІДРИ́В, у, ч. Дія і стан за знач. підрива́ти¹, підірва́ти і підрива́тися¹, підірва́тися. Чи знаєте, що “Зоря” і “Дзвінок” вже заборонені в Росії?... Словник української мови у 20 томах
  4. підрив — ПІДРИ́В, у, ч. Дія і стан за знач. підрива́ти¹, підірва́ти і підрива́тися¹, підірва́тися. Чи знаєте, що «Зоря» і «Дзвінок» вже заборонені в Росії? Се для них великий підрив (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах