підрубаний
ПІДРУ́БАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до підруба́ти 1–3.
Падали підрубані під корінь тернові кущі (О. Донченко);
На ставу ще гупали ломи і голосно гохкали діди, виважуючи підрубані крижини (В. Кучер);
* У порівн. Стомлені ноги підгиналися в колінах, як підрубані, й благали про відпочинок, але Терешко не сідав (Г. Епік).
Словник української мови (СУМ-20)