підрядчик
ПІДРЯ́ДЧИК, а, ч.
Особа або установа, що виконує яку-небудь роботу за підрядом (див. підря́д¹).
– У мене є знайомий підрядчик на стеблівських фабриках (І. Нечуй-Левицький);
Як прибули на місце, їх [заробітчан] приязно зустрів підрядчик, усміхнувся й інженер (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)