підрядчик
ПІДРЯ́ДЧИК, а, ч. Особа або установа, що виконує яку-небудь роботу за підрядом ( див. підря́д¹).
— У мене є знайомий підрядчик на стеблівських фабриках (Н.-Лев., II, 1956, 84);
Як прибули на місце, їх [заробітчан] приязно зустрів підрядчик, усміхнувся й інженер (Досв., Гюлле, 1961, 178).
Словник української мови (СУМ-11)