підріз
ПІДРІ́З, у, ч.
1. Дія за знач. підрі́зувати, підріза́ти 1–3.
Непрямим підтвердженням невиправданого збільшення фрикційних навантажень на контакти коліс з рейками можуть бути дані експлуатації з інтенсивного підрізу гребенів і бокового зносу головок рейок (з наук. літ.).
2. Місце, по якому підрізано що-небудь.
У великому казані на тринозі доходив пахкий степовий борщ. Білі полотнища було простелено, і до землі притиснуто великими кучерявими, з підрізом, хлібинами, по край яких лежали ножі (Г. Колісник).
3. перев. мн. Залізна смуга, штаба, закріплена на нижній частині полозів саней.
Ось вийшли на ґанок одягнені пані. Веселі і свіжі, сідають в санки. Цілують їм очі листочки сніжані, Співають під ними підрізи дзвінкі (Микола Чернявський);
Їхали розвальнями, штильовими саньми з козирками, з підізрами й без підрізів, .. – прямували з усіх боків (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)