Словник української мови в 11 томах

підріз

ПІДРІ́З, у, ч.

1. Дія за знач. підрі́зувати, підріза́ти 1-3.

2. Місце, по якому підрізано що-небудь.

3. перев. мн. Залізна смуга, штаба, закріплена на нижній частині полозів саней.

Ось вийшли на ганок одягнені пані. Веселі і свіжі, сідають в санки. Цілують їм очі листочки сніжані, Співають під ними підрізи дзвінкі (Черн., Поезії, 1959, 56);

Виїхали о сьомій годині вечора. Попереду — гринджоли з п’ятьма комунарами, озброєними гвинтівками; за ними санки на підрізах (Бурл., М. Гонта, 1959, 258).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підріз — підрі́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. підріз — -у, ч. 1》 Дія за знач. підрізувати, підрізати 1-3). 2》 Місце, по якому підрізано що-небудь. 3》 перев. мн. Залізна смуга, штаба, закріплена на нижній частині полозів саней. 4》 мисл. Нижні ікла кабана.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підріз — ПІДРІ́З, у, ч. 1. Дія за знач. підрі́зувати, підріза́ти 1–3...  Словник української мови у 20 томах
  4. підріз — СМУ́ГА (довгастий шматок тканини, паперу, металу і т. ін.), СМУ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, СТЯ́ЖКА, ШТА́БА, СКАБА́ діал. (металу); ПІДРІ́З перев. мн. (залізна смуга на нижній частині полозів саней). На його (намету) білих ребрах червоніли смуги з дорогого сукна (І.  Словник синонімів української мови