підріз
ПІДРІ́З, у, ч.
1. Дія за знач. підрі́зувати, підріза́ти 1-3.
2. Місце, по якому підрізано що-небудь.
3. перев. мн. Залізна смуга, штаба, закріплена на нижній частині полозів саней.
Ось вийшли на ганок одягнені пані. Веселі і свіжі, сідають в санки. Цілують їм очі листочки сніжані, Співають під ними підрізи дзвінкі (Черн., Поезії, 1959, 56);
Виїхали о сьомій годині вечора. Попереду — гринджоли з п’ятьма комунарами, озброєними гвинтівками; за ними санки на підрізах (Бурл., М. Гонта, 1959, 258).
Словник української мови (СУМ-11)