підрізаний
ПІДРІ́ЗАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підрі́зати.
Семен заплющив очі, заколисаний тою чудовою тишею, що буває виповнена всякими згуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестінням стиглого жита, підрізаного серпами (Коцюб., І, 1955, 98);
Рвонувши під несамовитими вдарами вершника, не встиг [кінь] проскочити й десятка кроків, як раптом трісла [тріснула] зарані кимось підрізана підпруга (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 55);
Все залишнє гілля, що виставлялося над стежками, було підрізане, підстрижене, щоб не лізло.. у вічі, не забороняло гуляти (Мирний, III, 1954, 261);
*У порівн. Пан маршалок.. зітхає, немов скинув з плечей якийсь великий тягар, і звішує голову, мов підрізаний (Фр., II, 1950, 369);
Перед ним і впала [Зінька] на коліна, як підрізана (Головко, II, 1957, 178);
// підрі́зано, безос. присудк. сл.
Середина куреня. Вигляд конуса; дерева підрізано і верхи їх зведено докупи, потім зав’язано (К.-Карий, II, 1960, 267);
Комбайнер уважно стежить, щоб не було підрізано коренів та щоб краще очистити гичку (Хлібороб Укр., 11, 1966, 23).
2. у знач. прикм. Зрізаний з якогось боку.
Пароплав кінця XIX — початку XX сторіччя має високий корпус з вертикальним форштевнем і підрізаною кормою (Знання.., 3, 1968, 16).
3. у знач.. прикм. Підкорочений, підправлений внаслідок підрізування.
Всі усміхалися, бо Овсій видавався чуднуватим з своєю підрізаною борідкою, та ще підстрижений під макітерку (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 303).
Словник української мови (СУМ-11)