підрізуватися

ПІДРІ́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПІДРІЗА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДРІ́ЗАТИСЯ, і́жуся, і́жешся, док.

1. розм. Поранитися чим-небудь гострим.

Підрізатися ножем.

2. тільки док., розм. Підрізати собі волосся.

– То яке ж моє голення? Я би підрізався (Л. Мартович).

3. тільки недок. Пас. до підрі́зувати, підріза́ти.

Під лемешем розсипався тлустий чорнозем, соковито підрізалось коріння, а мідновусе обличчя Карпця почало братися радістю (М. Стельмах);

Широка межа підрізувалася з обох боків кожної весни і кожної осені. На межі росла трава (Б. Харчук).

Значення в інших словниках

1. підрізуватися — підрі́зуватися дієслово недоконаного виду поранитися чимсь гострим; підрізати собі волосся; розрізатися  Орфографічний словник української мови
2. підрізуватися — -уюся, -уєшся і підрізатися, -аюся, -аєшся, недок., підрізатися, -іжуся, -іжешся, док. 1》 розм. Поранитися чим-небудь гострим. Підрізатися ножем. 2》 тільки док., розм. Підрізати собі волосся. 3》 тільки недок. Пас. до підрізувати, підрізати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підрізуватися — ПІДРІ́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПІДРІЗА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДРІ́ЗАТИСЯ, і́жуся, і́жешся, док. 1. розм. Поранитися чим-небудь гострим. Підрізатися ножем. 2. тільки док., розм. Підрізати собі волосся. — То яке ж моє голення? Я би підрізався (Март.  Словник української мови в 11 томах