підрізувати
ПІДРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПІДРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., що.
1. Різати, надрізати знизу, при основі або трохи, не повністю.
Дмитраш з синами підрізують пилами міст біля млина на потоці (П. Козланюк);
– Коли ж ти встиг йому ґудзики підрізати? – запитали хлопці (М. Руденко);
// Влучаючи кулею, снарядом і т. ін у що-небудь, збивати.
Вогонь фашистських автоматників підрізує доспілі колосся золотої пшениці, і зерно сумно обсипається на землю (Я. Качура);
// розм. Ранити або вбивати яким-небудь ріжучим предметом.
Санько коняку підрізав ралом (А. Головко);
– Інший випадок трапився пару років тому в Далмації. Там капрала підрізали, і до сьогодні не встановлено, хто це зробив (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
2. Обрізаючи кінці, робити що-небудь коротшим, меншим.
Охрім догадливий був парубійко! Прехорошенько взяв Підрізав поли він чимало, – Якраз, щоб на рукава стало (Л. Глібов);
Твій батько – його неможливо пізнати: Він вуса підрізав і чуб заодно (Л. Первомайський);
Коли Марсові обрубали хвіст і підрізали вуха, як належить .. доберман-пінчерам, мама обв'язала йому після операції забинтовану голову хусточкою (О. Іваненко);
// техн. Рівняти, обробляючи на токарному верстаті.
Токареві часто доводиться обробляти уступи, підрізувати торці, буртики і т. п. Для цього застосовують підрізні різці (з наук. літ.).
3. Зрізувати верхівку рослини або частину її пагонів, щоб підсилити плодоносіння, прискорити дозрівання і т. ін.
– Чого ж я супостат, як сам прищепив грушу, чотири роки глядів її, поливав, підрізував (Л. Яновська).
4. перен., розм. Позбавляти кого-небудь сил, бадьорості, засобів існування і т. ін.
Думки, як черва, ворушаться в голові, точать її хворе серце, підрізують немощну силу (Панас Мирний);
Нас раптом оцей цеховий устав підрізав (І. Франко);
Восени несподівано здохла коняка. Це відразу підрізало їхнє господарство (Г. Коцюба);
Ураз Марфа ще більше підрізала Захара, ніж раніше своїми брехнями між людьми, підточила його, як тиха вода каміння, бо одсторонила од нього жінку (Грицько Григоренко).
5. розм. Різати, нарізувати ще трохи, додатково.
Підрізати хліба.
◇ Врі́зати (підрі́зати) п'я́ти див. урі́зувати¹;
(1) Підрі́зати (підтя́ти, підітну́ти, притя́ти, злама́ти і т. ін.) / підрі́зувати (підріза́ти, підтина́ти, зла́мувати і т. ін.) кри́ла (кри́льця) кому – позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле його діяльності.
Усіх нас єднала свята любов до революції і люта ненависть до контрреволюції. Кожен з нас мріяв учитися, а Денікін підрізав крила (В. Минко);
– Навіщо ж Валентинові Модестовичу підрізувати вам крила зараз, коли ви самі чимдуж мчите до своєї загибелі? (Ю. Шовкопляс);
І знов у Кульчицького прокидається несамовита самовпевненість і образа: керувати б йому щонайменше округою, але нечуй-вітри щоразу підрізають крила (М. Стельмах);
[Овлур:] Ось бояр приборкав він [князь], се правда! Всім воєводам, дукам крил [крила] притяв (І. Франко);
Залишати його [паровий млин] й надалі Шумейкові теж не можна. Наживається він, багатіє. Пора вже йому підрізати крильця (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)