підрізувати

підрі́зувати

-ую, -уєш і підрізати, -аю, -аєш, недок., підрізати, -іжу, -іжеш, док., перех.

1》 Різати, надрізати знизу, при основі або трохи, не повністю.

|| Влучаючи кулею, снарядом і т. ін. у що-небудь, збивати.

|| розм. Ранити або вбивати яким-небудь ріжучим предметом.

2》 Обрізаючи кінці, робити що-небудь коротшим, меншим.

|| тех. Рівняти, обробляючи на токарному верстаті.

3》 Зрізувати верхівку рослини або частину її пагонів, щоб підсилити плодоносіння, прискорити дозрівання і т. ін.

4》 перен., розм. Позбавляти кого-небудь сил, бадьорості, засобів існування і т. ін.

5》 розм. Різати, нарізувати ще трохи, додатково. Підрізати хліба.

Значення в інших словниках

1. підрізувати — підрі́зувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підрізувати — Підтинати, надрізувати, об-, з-, різати, сов. підрізати, (поли) вкорочувати, (волос) підстригати; дк. ПІДРІЗАТИ, ф. підчикрижити; (крила) ІД. приборкати.  Словник синонімів Караванського
3. підрізувати — див. різати  Словник синонімів Вусика
4. підрізувати — див. різати  Словник чужослів Павло Штепа
5. підрізувати — ПІДРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПІДРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., що. 1. Різати, надрізати знизу, при основі або трохи, не повністю. Дмитраш з синами підрізують пилами міст біля млина на потоці (П.  Словник української мови у 20 томах
6. підрізувати — підрі́зати (підтя́ти, підітну́ти, притя́ти, злама́ти і т. ін.) / підрі́зувати (підріза́ти, підтина́ти, зла́мувати і т. ін.) кри́ла кому. Позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле його діяльності.  Фразеологічний словник української мови
7. підрізувати — ЗБИВА́ТИ (ударом, пострілом скидати, змушувати падати кого-, що-небудь), ЗНІМА́ТИ, ЗРІ́ЗУВАТИ, ЗРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДСІКА́ТИ, ЗДІЙМА́ТИ розм. (пострілом). — Док.: зби́ти, зня́ти, зрі́зати, підрі́зати, підсі́кти, здійня́ти.  Словник синонімів української мови
8. підрізувати — ПІДРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПІДРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех. 1. Різати, надрізати знизу, при основі або трохи, не повністю. Дмитраш з синами підрізують пилами міст біля млина на потоці (Козл., Весн.  Словник української мови в 11 томах
9. підрізувати — Підрізувати, -зую, -єш сов. в. підрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать. Підрізав поли він чимало. Гліб. 2) Вырѣзывать, вырѣзать соты въ ульѣ. От раз підрізав він вулика. Мнж. 100. Зблизивсь і Спас. Треба підрізувати мед. Г. Барв. 148.  Словник української мови Грінченка