підсвідомість

ПІДСВІДО́МІСТЬ, мості, ж., псих.

1. Абстр. ім. до підсвідо́мий.

Ні разу не згадували [Тоня і Віталик] того, схожого на сновидіння випадку, хоч десь ніби в підсвідомості ця їхня тайна між ними жила, залишалась (О. Гончар);

Намагався [Огей] аналізувати себе, свою психіку, підсвідомість, що тримала його в полоні тужливого настрою (Олесь Досвітній).

2. Властивість за знач. підсвідо́мий.

На мить у нього майнула контрольна підсвідомість чуття: чи він кохає її красу, .. чи її як істоту, як друга..? (Олесь Досвітній).

Значення в інших словниках

1. підсвідомість — підсвідо́мість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підсвідомість — [п'ідзсв'ідом'іс'т'] -мос'т'і, ор. -м'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. підсвідомість — -мості, ж., псих. 1》 Абстр. ім. до підсвідомий. 2》 Властивість за знач. підсвідомий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підсвідомість — У психоаналізі певні пласти психіки, проміжні між свідомістю і несвідомим; у ній перебуває все те, що витіснене із свідомості, але при певних обставинах воно може повернутися в свідомість; термін вживається як тотожний поняттю несвідомого чи як поняття, яке об'єднує свідомість і несвідоме.  Універсальний словник-енциклопедія
5. підсвідомість — ПІДСВІДО́МІСТЬ, мості, ж., псих. 1. Абстр. ім. до підсвідо́мий. Ні разу не згадували [Тоня і Віталик] того, схожого на сновидіння випадку, хоч десь ніби в підсвідомості ця їхня тайна між ними жила, залишалась (Гончар, Тронка, 1963, 47)...  Словник української мови в 11 томах