підсвідомість
ПІДСВІДО́МІСТЬ, мості, ж., псих.
1. Абстр. ім. до підсвідо́мий.
Ні разу не згадували [Тоня і Віталик] того, схожого на сновидіння випадку, хоч десь ніби в підсвідомості ця їхня тайна між ними жила, залишалась (Гончар, Тронка, 1963, 47);
Намагався [Огей] аналізувати себе, свою психіку, підсвідомість, що тримала його в полоні тужливого настрою (Досв., Вибр., 1959, 374).
2. Властивість за знач. підсвідо́мий.
На мить у нього майнула контрольна підсвідомість чуття: чи він кохає її красу,.. чи її як істоту, як друга..? (Досв., Гюлле, 1961, 126).
Словник української мови (СУМ-11)