підсвічувати

ПІДСВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., кого, що і без прям. дод.

1. Освітлювати злегка, а також збоку, знизу або додатково.

З-за пилипівських схилів підсвічувало [сонце] хмари (М. Руденко);

Довго не вилазить [Левко Іванович] звідти, хлопець йому туди ще й електричною лампочкою підсвічує, бо під бульдозером уже темно (О. Гончар);

У порівняно низьких кімнатах можна досягти враження висоти, підсвітивши стелю і верх стін (з газ.).

2. тільки док., етн. Спричинитися до захворювання на лунатизм;

// безос.

Підсвітило його місяцем, .. тож верзе не знати що (К. Гордієнко).

Значення в інших словниках

1. підсвічувати — підсві́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підсвічувати — -ую, -уєш, недок., підсвітити, -ічу, -ітиш, док., перех. і без додатка. 1》 Освітлювати злегка, а також збоку, знизу або додатково. 2》 тільки док., етн. Спричинитися до захворювання на лунатизм. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підсвічувати — ПІДСВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., перех. і без додатка. 1. Освітлювати злегка, а також збоку, знизу або додатково. З-за пилипів-ських схилів підсвічувало [сонце] хмари (Руд.  Словник української мови в 11 томах