підсвічувати

ПІДСВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., кого, що і без прям. дод.

1. Освітлювати злегка, а також збоку, знизу або додатково.

З-за пилипівських схилів підсвічувало [сонце] хмари (М. Руденко);

Довго не вилазить [Левко Іванович] звідти, хлопець йому туди ще й електричною лампочкою підсвічує, бо під бульдозером уже темно (О. Гончар);

У порівняно низьких кімнатах можна досягти враження висоти, підсвітивши стелю і верх стін (з газ.).

2. тільки док., етн. Спричинитися до захворювання на лунатизм;

// безос.

Підсвітило його місяцем, .. тож верзе не знати що (К. Гордієнко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me