підселяти

ПІДСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., кого, розм.

Селити близько до кого-, чого-небудь або разом з кимсь, чимсь.

Це вже четверта людина, з якою довелося ділити кімнату впродовж чотирьох років. Якось так траплялося, що всі мої попередні сусіди залишали команду, тож постійно підселяли когось нового (із журн.);

У кінці медозбору у вулик без матки встановлюють зрілий маточник чи підселяють матку, краще плідну (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. підселяти — підселя́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підселяти — -яю, -яєш і підселювати, -юю, -юєш, недок., підселити, -селю, -селиш, док., перех., розм. Селити близько до кого-, чого-небудь або разом із кимсь, чимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підселяти — СЕЛИ́ТИ (десь на постійне або тимчасове проживання; давати притулок), ОСЕЛЯ́ТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ, ПРИМІЩА́ТИ, ПРИМІ́ЩУВАТИ, ПРИТУЛЯ́ТИ розм., ПРИХИЛЯ́ТИ розм.; ПІДСЕЛЯ́ТИ (до когось); ПОМІЩА́ТИ, РОЗМІЩА́ТИ, РОЗМІ́ЩУВАТИ (надавати приміщення для проживання).  Словник синонімів української мови
4. підселяти — ПІДСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., перех., розм. Селити близько до кого-, чого-небудь або разом з кимсь, чимсь.  Словник української мови в 11 томах