підсинений

ПІДСИ́НЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до підсини́ти.

Море зараз спокійне, ласкаве, густо підсинене аквамарином (з газ.);

Крізь відчинені вікна щедро світить сонце, пустотливими зайчиками відбиваючись на склі любовно оздоблених фотографій, на біленьких, злегка підсинених рушниках (М. Олійник);

* У порівн. В неї очі чорні, а білки очей великі-великі і наче підсинені синькою (О. Донченко).

2. у знач. прикм., перен. Забарвлений у блідо-синій колір або такий, що має синюватий відтінок.

Засміялась вона, блиснувши на Івана чорними очима та підсиненими білками (М. Коцюбинський);

Рання осінь ще тримала сонце високо в підсиненому небі (А. Дімаров);

Ненависним поглядом Дмитро зміряв підсинене веснянкувате обличчя (М. Стельмах);

// у сполуч. зі сл. око, розм. З синцем, синцями.

Іноді й доставалося їй од Максима за ті подарунки: не раз, не два ходила вона з підсиненими очима (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. підсинений — підси́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підсинений — див. прикрашений; синій  Словник синонімів Вусика
3. підсинений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підсинити. 2》 у знач. прикм., перен. Забарвлений у блідо-синій колір або такий, що має синюватий відтінок. || у сполуч. зі сл. око, розм. З синцем, синцями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підсинений — ПІДСИ́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підсини́ти. Біля самої води гостро пахне сіллю, висихаючими водоростями. Море зараз спокійне, ласкаве, густо підсинене аквамарином (Рад. Укр., 30.  Словник української мови в 11 томах