підсинений
ПІДСИ́НЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до підсини́ти.
Море зараз спокійне, ласкаве, густо підсинене аквамарином (з газ.);
Крізь відчинені вікна щедро світить сонце, пустотливими зайчиками відбиваючись на склі любовно оздоблених фотографій, на біленьких, злегка підсинених рушниках (М. Олійник);
* У порівн. В неї очі чорні, а білки очей великі-великі і наче підсинені синькою (О. Донченко).
2. у знач. прикм., перен. Забарвлений у блідо-синій колір або такий, що має синюватий відтінок.
Засміялась вона, блиснувши на Івана чорними очима та підсиненими білками (М. Коцюбинський);
Рання осінь ще тримала сонце високо в підсиненому небі (А. Дімаров);
Ненависним поглядом Дмитро зміряв підсинене веснянкувате обличчя (М. Стельмах);
// у сполуч. зі сл. око, розм. З синцем, синцями.
Іноді й доставалося їй од Максима за ті подарунки: не раз, не два ходила вона з підсиненими очима (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- підсинений — підси́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- підсинений — див. прикрашений; синій Словник синонімів Вусика
- підсинений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підсинити. 2》 у знач. прикм., перен. Забарвлений у блідо-синій колір або такий, що має синюватий відтінок. || у сполуч. зі сл. око, розм. З синцем, синцями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підсинений — ПІДСИ́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підсини́ти. Біля самої води гостро пахне сіллю, висихаючими водоростями. Море зараз спокійне, ласкаве, густо підсинене аквамарином (Рад. Укр., 30. Словник української мови в 11 томах