підсинений
ПІДСИ́НЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підсини́ти.
Біля самої води гостро пахне сіллю, висихаючими водоростями. Море зараз спокійне, ласкаве, густо підсинене аквамарином (Рад. Укр., 30.УІ 1967, 2);
Крізь відчинені вікна щедро світить сонце, пустотливими зайчиками відбиваючись на склі любовно оздоблених фотографій, на біленьких, злегка підсинених рушниках (М. Ол., Чуєш.., 1959, 26);
*У порівн. В неї очі чорні, а білки очей великі-великі і наче підсинені синькою (Донч., II, 1956, 152).
2. у знач. прикм., перен. Забарвлений у блідо-синій колір або такий, що має синюватий відтінок.
Засміялась вона, блиснувши на Івана чорними очима та підсиненими білками (Коцюб., І, 1955, 62);
Рання осінь ще тримала сонце високо в підсиненому небі (Дім., Ідол, 1961, 113);
Ненависним поглядом Дмитро зміряв підсинене веснянкувате обличчя (Стельмах, II, 1962, 341);
// у сполуч. із сл. око, розм. З синцем, синцями.
Іноді й доставалося їй од Максима за ті подарунки: не раз, не два ходила вона з підсиненими очима (Мирний, II, 1954, 135).
Значення в інших словниках
- підсинений — підси́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- підсинений — див. прикрашений; синій Словник синонімів Вусика
- підсинений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підсинити. 2》 у знач. прикм., перен. Забарвлений у блідо-синій колір або такий, що має синюватий відтінок. || у сполуч. зі сл. око, розм. З синцем, синцями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підсинений — ПІДСИ́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підсини́ти. Море зараз спокійне, ласкаве, густо підсинене аквамарином (з газ.); Крізь відчинені вікна щедро світить сонце, пустотливими зайчиками відбиваючись на склі любовно оздоблених фотографій, на біленьких... Словник української мови у 20 томах