підсипатися
ПІДСИ́ПАТИСЯ див. підсипа́тися.
ПІДСИПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДСИ́ПАТИСЯ, плюся, плешся; мн. підси́пляться, док.
1. розм. Насипа́тися під що-небудь.
2. перен., фам. Догоджати, лестити кому-небудь, прагнучи домогтися чогось, залицяючись.
Івась не знав, що його мати була ще молода й гарна, що цей Семен підсипався до неї, дістав одкоша й тепер мстився й на матері, й на синові (Г. Хоткевич);
– Почав до неї підсипатися один шляхтич (П. Панч);
Любив Шухновський висміяти позаочі кожного. У вічі він до тебе буде підсипатись, компліменти говоритиме, а послухайте, що він каже позаочі (Ю. Збанацький);
– Я вже і сяк і так до Сафрона підсипався: пообідайте з нами (М. Стельмах).
3. тільки недок. Пас. до підсипа́ти.
На високих валах потужні гармати. Вали будуть щороку підсипатися вгору на один лікоть (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)