підсипати
ПІДСИ́ПАТИ див. підсипа́ти.
ПІДСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. підси́плять; док., що.
1. Сипати, насипати додатково, трохи або час від часу.
Козак добре дбає, .. Коневі частенько зеленого сіна підкладає, Жовтого вівса підсипає (з думи);
Всього натерпілося хлоп'я. Іноді.., щоб не задрімав, бува, й навколішках, підсипав [пан] гречки під голі коліна... (Панас Мирний);
Степанович дістав люльку, підсипав тютюну, притоптав його великим пальцем і закурив (Л. Юхвід);
– Ти, Льошко, і ти, Даню, підсипте ще чистенького піску на доріжки (Ю. Мокрієв);
// Насипа́ти чого-небудь потай, з певним наміром.
Навіз [корчмар] більше горілки та споював людей, підсипаючи до розбавленої водою горілки .. тютюну, щоб міцнішою здавалась... (М. Коцюбинський);
– Ось чуєте, як я розмовляю, – це від отрути, яку мені підсипали до самогонки (Ю. Яновський).
2. розм. Накладати, наливати і т. ін. ще трохи, додатково (про що-небудь несипке).
– Іще вам вареників, ви, косарі? – Давайте ще. Марійка підсипала (А. Головко);
На цимбалах тнуть цигани. – Гей, підсип вина, шинкарко! – Репетують хлопці п'яні (П. Грабовський).
3. Сипати зверху пісок, землю і т. ін., роблячи вищим.
Повільно котиться машина .. Часто доводиться збочувати в об'їзд, бо дорогу вирівнюють, підсипають, вкатують – готують до асфальтування (Ю. Мельничук);
Після весняної поводі [повені] насип у багатьох місцях розмило, і ми працювали день і ніч, щоб швидше підсипати залізничне полотно і налагодити рух робочих поїздів (І. Багмут).
4. розм. Доглядаючи за рослинами, нагортати, нагрібати розпушену землю до основи стебел.
– А я ж тобі пшеницю сполола, картоплю сполола та підсипала! – Так звичайно виговорювала свекруха Варці (Грицько Григоренко).
5. Класти під квочку яйця для висиджування курчат.
– Вони .. квочок підсипають на фермі (В. Кучер);
[1-а молодиця:] Підсипала я під кожну квочку аж по двадцять одному [яйцю] (М. Кропивницький).
6. також без дод., заст. Давати хабара.
– Як, спитаєш, він одібрав ту землю?.. Підсипав судовикам... от і рішенець: не твоя земля, Чіпко! (Панас Мирний).
◇ Підкида́ти (підсипа́ти) / підки́нути (підси́пати) жа́ру див. підкида́ти;
(1) Підсипа́ти / підси́пати пе́рцю – сприяти посиленню неприємних почуттів, настроїв і т. ін, говорячи про кого-, що-небудь з іронією, з глумом; ускладнювати стосунки з кимсь.
– Іди та й лайся, про мене, хоч до самого вечора .. Підсипай, підсипай перцю, – насмішкувато сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький);
// гостро критикувати кого-, що-небудь.
– Поляк цей – молодець! Підсипав перцю під кінець.., – говорить в першому ряду інспектор Гак Свирид, сміючись в бороду руду. – Що й говорить, як слід за зябра взяв доктрину ту, – відказує в одвіт Омелько, сторож-дід (І. Гончаренко).
Словник української мови (СУМ-20)