підсипати

ПІДГОРТА́ТИ (вирощуючи рослини, нагрібати розпушену землю до основи стебел), ОБГОРТА́ТИ, ПІДСИПА́ТИ розм., ОБСИПА́ТИ розм., ПІДГО́РТУВАТИ розм.; ПІДСА́ПУВАТИ, ОБСА́ПУВАТИ (сапою). — Док.: підгорну́ти, обгорну́ти, підси́пати, обси́пати, підсапа́ти, обсапа́ти. Емене, не покладаючи рук, садить тютюн, підгортає виноград (М. Коцюбинський); Степанида.. взяла біля порога сапочку й поволі рушила на город обгортати картоплю (А. Шиян); — Я ж тобі пшеницю сполола, картоплю сполола й підсипала! (Грицько Григоренко); — Як було полю грядки, або підсапую капусту, або підгортую картоплю, він усе слідком ходить за мною (І. Нечуй-Левицький); Наталка.. бере сапу і йде на город. Несміло обсапує кущики картоплі, боячись підрізати їх (М. Зарудний).

ПІДГОРТА́ТИ (вирощуючи рослини, нагрібати розпушену землю до основи стебел), ОБГОРТА́ТИ, ПІДСИПА́ТИ розм., ОБСИПА́ТИ розм., ПІДГО́РТУВАТИ розм.; ПІДСА́ПУВАТИ, ОБСА́ПУВАТИ (сапою). — Док.: підгорну́ти, обгорну́ти, підси́пати, обси́пати, підсапа́ти, обсапа́ти. Емене, не покладаючи рук, садить тютюн, підгортає виноград (М. Коцюбинський); Степанида.. взяла біля порога сапочку й поволі рушила на город обгортати картоплю (А. Шиян); — Я ж тобі пшеницю сполола, картоплю сполола й підсипала! (Грицько Григоренко); — Як було полю грядки, або підсапую капусту, або підгортую картоплю, він усе слідком ходить за мною (І. Нечуй-Левицький); Наталка.. бере сапу і йде на город. Несміло обсапує кущики картоплі, боячись підрізати їх (М. Зарудний).

Значення в інших словниках

1. підсипати — підси́пати дієслово доконаного виду підсипа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підсипати — див. ПІДМАЗУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. підсипати — див. спати  Словник синонімів Вусика
4. підсипати — I підс`ипатидив. підсипати. II підсип`ати-аю, -аєш, недок., підсипати, -плю, -плеш; мн. підсиплять; док., перех. 1》 Сипати, насипати додатково, трохи або час від часу. || Насипати чого-небудь потай, з певним наміром. Підсипати отрути. 2》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підсипати — ПІДСИ́ПАТИ див. підсипа́ти. ПІДСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. підси́плять; док., що. 1. Сипати, насипати додатково, трохи або час від часу. Козак добре дбає, ..  Словник української мови у 20 томах
6. підсипати — підкида́ти (підсипа́ти) / підки́нути (підси́пати) жа́ру. 1. Викликати, посилювати запал у кого-небудь, спонукати когось до інтенсивнішої дії. Коли скрипка починала підсипати жару й лоскотати танцюристці жили, молодиця не витримувала ..  Фразеологічний словник української мови
7. підсипати — ПІДСИ́ПАТИ див. підсипа́ти. ПІДСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. підси́плять; док., перех. 1. Сипати, насипати додатково, трохи або час від часу. Козак добре дбає, ..  Словник української мови в 11 томах
8. підсипати — Підсипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. підсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Подсыпать, подсыпать. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати. Чуб. V. 942. 2) Подливать, подлить. Підсипала борщу. 3) Класть, подложить яйца подъ насѣдку. Чуб. І. 62.  Словник української мови Грінченка