підсипати

ПІДСИ́ПАТИ див. підсипа́ти.

ПІДСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. підси́плять; док., що.

1. Сипати, насипати додатково, трохи або час від часу.

Козак добре дбає, .. Коневі частенько зеленого сіна підкладає, Жовтого вівса підсипає (з думи);

Всього натерпілося хлоп'я. Іноді.., щоб не задрімав, бува, й навколішках, підсипав [пан] гречки під голі коліна... (Панас Мирний);

Степанович дістав люльку, підсипав тютюну, притоптав його великим пальцем і закурив (Л. Юхвід);

– Ти, Льошко, і ти, Даню, підсипте ще чистенького піску на доріжки (Ю. Мокрієв);

// Насипа́ти чого-небудь потай, з певним наміром.

Навіз [корчмар] більше горілки та споював людей, підсипаючи до розбавленої водою горілки .. тютюну, щоб міцнішою здавалась... (М. Коцюбинський);

– Ось чуєте, як я розмовляю, – це від отрути, яку мені підсипали до самогонки (Ю. Яновський).

2. розм. Накладати, наливати і т. ін. ще трохи, додатково (про що-небудь несипке).

– Іще вам вареників, ви, косарі? – Давайте ще. Марійка підсипала (А. Головко);

На цимбалах тнуть цигани. – Гей, підсип вина, шинкарко! – Репетують хлопці п'яні (П. Грабовський).

3. Сипати зверху пісок, землю і т. ін., роблячи вищим.

Повільно котиться машина .. Часто доводиться збочувати в об'їзд, бо дорогу вирівнюють, підсипають, вкатують – готують до асфальтування (Ю. Мельничук);

Після весняної поводі [повені] насип у багатьох місцях розмило, і ми працювали день і ніч, щоб швидше підсипати залізничне полотно і налагодити рух робочих поїздів (І. Багмут).

4. розм. Доглядаючи за рослинами, нагортати, нагрібати розпушену землю до основи стебел.

– А я ж тобі пшеницю сполола, картоплю сполола та підсипала! – Так звичайно виговорювала свекруха Варці (Грицько Григоренко).

5. Класти під квочку яйця для висиджування курчат.

– Вони .. квочок підсипають на фермі (В. Кучер);

[1-а молодиця:] Підсипала я під кожну квочку аж по двадцять одному [яйцю] (М. Кропивницький).

6. також без дод., заст. Давати хабара.

– Як, спитаєш, він одібрав ту землю?.. Підсипав судовикам... от і рішенець: не твоя земля, Чіпко! (Панас Мирний).

◇ Підкида́ти (підсипа́ти) / підки́нути (підси́пати) жа́ру див. підкида́ти;

(1) Підсипа́ти / підси́пати пе́рцю – сприяти посиленню неприємних почуттів, настроїв і т. ін, говорячи про кого-, що-небудь з іронією, з глумом; ускладнювати стосунки з кимсь.

– Іди та й лайся, про мене, хоч до самого вечора .. Підсипай, підсипай перцю, – насмішкувато сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький);

// гостро критикувати кого-, що-небудь.

– Поляк цей – молодець! Підсипав перцю під кінець.., – говорить в першому ряду інспектор Гак Свирид, сміючись в бороду руду. – Що й говорить, як слід за зябра взяв доктрину ту, – відказує в одвіт Омелько, сторож-дід (І. Гончаренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

підсипати

Значення в інших словниках