1. Фразеологічний словник української мови

підсипати

підкида́ти (підсипа́ти) / підки́нути (підси́пати) жа́ру. 1. Викликати, посилювати запал у кого-небудь, спонукати когось до інтенсивнішої дії. Коли скрипка починала підсипати жару й лоскотати танцюристці жили, молодиця не витримувала .. і кидалась в танець (М. Коцюбинський); Кривий мій дибає Пегас. А як підкинуть жару, Сюди-туди сіпне — і враз Підскочить аж під хмару! (Переклад М. Лукаша і В. Мисика). 2. Говорити про кого-, що-небудь з іронією, глумом, осудом і т. ін. аби ускладнювати стосунки з кимсь, сприяти посиленню неприємних емоцій. Довгенько мовчали по тому. Іронічний Василь Сіромаха немов не хотів підкидати жару. А воно само собою склалося (В. Большак).

підсипа́ти / підси́пати пе́рцю. Сприяти посиленню неприємних почуттів, настроїв і т. ін, говорячи про кого-, що-небудь з іронією, з глумом; ускладнювати стосунки з кимсь. — Іди та й лайся, про мене, хоч до самого вечора .. Підсипай, підсипай перцю,— насмішкувато сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький); // Гостро критикувати кого-, що-небудь. — Поляк цей — молодець! Підсипав перцю під кінець..,— говорить в першому ряду інспектор Гак Свирид, сміючись в бороду руду.— Що й говорить, як слід за зябра взяв доктрину ту,— відказує в одвіт Омелько, сторож-дід (І. Гончаренко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсипати — підси́пати дієслово доконаного виду підсипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підсипати — див. ПІДМАЗУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. підсипати — див. спати Словник синонімів Вусика
  4. підсипати — I підс`ипатидив. підсипати. II підсип`ати-аю, -аєш, недок., підсипати, -плю, -плеш; мн. підсиплять; док., перех. 1》 Сипати, насипати додатково, трохи або час від часу. || Насипати чого-небудь потай, з певним наміром. Підсипати отрути. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підсипати — ПІДСИ́ПАТИ див. підсипа́ти. ПІДСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. підси́плять; док., що. 1. Сипати, насипати додатково, трохи або час від часу. Козак добре дбає, .. Словник української мови у 20 томах
  6. підсипати — ПІДГОРТА́ТИ (вирощуючи рослини, нагрібати розпушену землю до основи стебел), ОБГОРТА́ТИ, ПІДСИПА́ТИ розм., ОБСИПА́ТИ розм., ПІДГО́РТУВАТИ розм.; ПІДСА́ПУВАТИ, ОБСА́ПУВАТИ (сапою). — Док. Словник синонімів української мови
  7. підсипати — ПІДСИ́ПАТИ див. підсипа́ти. ПІДСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. підси́плять; док., перех. 1. Сипати, насипати додатково, трохи або час від часу. Козак добре дбає, .. Словник української мови в 11 томах
  8. підсипати — Підсипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. підсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Подсыпать, подсыпать. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати. Чуб. V. 942. 2) Подливать, подлить. Підсипала борщу. 3) Класть, подложить яйца подъ насѣдку. Чуб. І. 62. Словник української мови Грінченка