підслухи
ПІ́ДСЛУХИ, ів, мн. (рідко одн. пі́дслух, у, ч.).
Те саме, що підслу́хування.
Низ тут товаришу сказав: – Приляж к землі ти для підслуху, А я задам Рутульцям духу (І. Котляревський);
[Секлета Семенівна:] Савасик все думає, думає. Каже, що його (на двері) небезпремінно на підслухи до нас послано (М. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)