Словник української мови у 20 томах

підсліджувати

ПІДСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСЛІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., кого, що.

Те саме, що вислі́джувати 1.

Ще восени хлопці підслідили машину Шнейдера, але Федору не вдалося очолити операцію (П. Автомонов);

Просив [Гарасько] Тимка залишитися, щоб підслідити, що воно буде далі під тихими вербами (Григорій Тютюнник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. підсліджувати — підслі́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підсліджувати — див. стежити  Словник синонімів Вусика
  3. підсліджувати — -ую, -уєш, недок., підслідити, -джу, -диш, док., перех. Те саме, що висліджувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підсліджувати — див. слідити  Словник чужослів Павло Штепа
  5. підсліджувати — СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  6. підсліджувати — ПІДСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСЛІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех. Те саме, що вислі́джувати 1. Ще восени хлопці підслідили машину Шнейдера, але Федору не вдалося очолити операцію (Автом., Коли розлуч.  Словник української мови в 11 томах