підсліджувати
ПІДСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСЛІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех. Те саме, що вислі́джувати 1.
Ще восени хлопці підслідили машину Шнейдера, але Федору не вдалося очолити операцію (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 484);
Просив [Гарасько] Тимка залишитися, щоб підслідити, що воно буде далі під тихими вербами (Тют., Вир, 1964, 41).
Словник української мови (СУМ-11)