підслідчий

ПІДСЛІ́ДЧИЙ, а, е, юр.

Признач. для тих, хто перебуває під слідством.

В кімнату нечутно входить вартовий з автоматом. – В підслідчу камеру! – наказує Геллефорт. Тамара виходить з вартовим (А. Хижняк);

В травні 1903 року Микишу заарештували: тринадцять місяців (до свого повноліття) він просидів у полтавській підслідчій тюрмі (із журн.).

Значення в інших словниках

1. підслідчий — підслі́дчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підслідчий — -а, -е, юр. Признач. для тих, хто перебуває під слідством.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підслідчий — ПІДСЛІ́ДЧИЙ, а, е, юр. Признач. для тих, хто перебуває під слідством. В кімнату нечутно входить вартовий з автоматом. — В підслідчу камеру! — наказує Геллефорт.  Словник української мови в 11 томах