підсмикнути

ПІДСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що.

Однокр. до підсми́кувати.

Тепер їй недалеко .. Підсмикнула торбу, кроку набавила (Л. Смілянський);

Камарець підсмикнув штани (І. Микитенко);

Підсмикнув [Хома] плечем, рух, який має свідчити, що, мовляв, Нерчину нема чого дивуватися (Н. Рибак);

Страшна вівчарка боязко підсмикнула хвоста й дала ходу до ближнього обійстя (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. підсмикнути — підсмикну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підсмикнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до підсмикувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підсмикнути — ПІДТЯГА́ТИ (ПІДТЯ́ГУВАТИ) (тягнучи, піднімати щось угору, вище), ПІДКА́СУВАТИ діал.; ПІДСМИ́КУВАТИ (ПІДСМИКА́ТИ) (різким рухом); ПІДТИКА́ТИ розм. (закріплюючи краї, кінці, поли чогось). — Док.  Словник синонімів української мови
4. підсмикнути — ПІДСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до підсми́кувати. Тепер їй недалеко.. Підсмикнула торбу, кроку набавила (Сміл., Сад, 1952, 107); Камарець підсмикнув штани (Мик.  Словник української мови в 11 томах