підсмикнутий
ПІДСМИ́КНУТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до підсмикну́ти.
А Кирпа просто смішний був для дівчини: якийсь перекошений, одна рука звисає мало не до землі, друга підсмикнута догори, так ніби замахується мечем чи сокирою (П. Загребельний);
Обидві гирки дзигарів підсмикнуті вгору, й маятник бадьоро марширує (Л. Смілянський);
// у знач. прикм.
Марія вертається із саду. В одній руці підсмикнута спідниця, а в другій – набрякла бруньками гілочка вишні (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)