Орфографічний словник української мови

підсмикнутий

підсми́кнутий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підсмикнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підсмикнути. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підсмикнутий — ПІДСМИ́КНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підсмикну́ти. А Кирпа просто смішний був для дівчини: якийсь перекошений, одна рука звисає мало не до землі, друга підсмикнута догори, так ніби замахується мечем чи сокирою (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. підсмикнутий — ПІДСМИ́КНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підсмикну́ти. Обидві гирки дзигарів підсмикнуті вгору, й маятник бадьоро марширує (Сміл., Зустрічі, 1936, 183); // У знач. прикм. Марія вертається із саду.  Словник української мови в 11 томах