підсміюватися
ПІДСМІ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ПІДСМІХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідше ПІДСМІ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДСМІЯ́ТИСЯ, ію́ся, іє́шся, док.
1. з кого – чого, над ким – чим, рідко кому, чому і без дод. Висміюючи чиї-небудь дії, вчинки і т. ін., кепкувати з кого-, чого-небудь.
Правляться [люди] коло діла, іноді підсміюючись один одному у чому-небудь (Панас Мирний);
З незвичайної делікатності дідуся дивувались і потроху підсміювалися (М. Стельмах);
Усі жінки .. почали шептати між собою, підсміхатися (В. Стефаник);
Став примічати Нестір – дівчата підсміхуються над ним (К. Гордієнко).
2. перев. без дод. Усміхатися, посміхатися час від часу.
Він напівлежав, .. благодушно стежив за дружиною сп'янілими очицями, підсміхувався (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)