підсміюватися

ПІДСМІ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ПІДСМІХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідше ПІДСМІ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДСМІЯ́ТИСЯ, ію́ся, іє́шся, док.

1. з кого— чого, над ким— чим, рідко кому, чому і без додатка. Висміюючи чиї-небудь дії, вчинки і т. ін., кепкувати з кого-, чого-небудь.

Правляться [люди] коло діла, іноді підсміюючись один одному у чому-небудь (Мирний, I, 1954, 48);

З незвичайної делікатності дідуся дивувались і потроху підсміювалися (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 99);

Усі жінки.. почали шептати між собою, підсміхатися (Стеф., І, 1949, 248);

Став примічати Нестір — дівчата підсміхуються над ним (Горд., Заробітчани, 1949, 41).

2. перев. без додатка. Усміхатися, посміхатися час від часу.

Він напівлежав, ..благодушно стежив за дружиною сп’янілими очицями, підсміхувався (Збан., Малин. дзвін, 1958, 23).

Значення в інших словниках

1. підсміюватися — підсмі́юватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підсміюватися — див. сміятися  Словник синонімів Вусика
3. підсміюватися — -ююся, -юєшся, підсміхатися, -аюся, -аєшся і рідше підсміхуватися, -уюся, -уєшся, недок., підсміятися, -іюся, -ієшся, док. 1》 з кого – чого, над ким – чим, рідко кому, чому і без додатка. Висміюючи чиї-небудь дії, вчинки і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підсміюватися — див. насміхатися  Словник чужослів Павло Штепа
5. підсміюватися — ПІДСМІ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ПІДСМІХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідше ПІДСМІ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДСМІЯ́ТИСЯ, ію́ся, іє́шся, док. 1. з кого – чого, над ким – чим, рідко кому, чому і без дод. Висміюючи чиї-небудь дії, вчинки і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
6. підсміюватися — НАСМІХА́ТИСЯ з кого-чого, заст. над ким-чим, а також без додатка (робити кого-, що-небудь об'єктом насмішок, образливих зауважень і т. ін.), ГЛУЗУВА́ТИ, КЕПКУВА́ТИ, СМІЯ́ТИСЯ, КПИ́ТИ розм., КПИ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови