підсобниця

ПІДСО́БНИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до підсо́бник.

Хвала умінню формувальниць, Рукам несхибним розливальниць, Хвала підсобницям простим! (Л. Забашта).

Значення в інших словниках

1. підсобниця — підсо́бниця іменник жіночого роду, істота робітниця на допоміжних роботах; поплічниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. підсобниця — -і, розм. Жін. до підсобник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підсобниця — ПІДСО́БНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до підсо́бник. Хвала умінню формувальниць, Рукам несхибним розливальниць, Хвала підсобницям простим! (Забашта, Нові береги, 1950, 90).  Словник української мови в 11 томах