Орфографічний словник української мови

підсобниця

підсо́бниця

іменник жіночого роду, істота

робітниця на допоміжних роботах; поплічниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підсобниця — -і, розм. Жін. до підсобник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підсобниця — ПІДСО́БНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до підсо́бник. Хвала умінню формувальниць, Рукам несхибним розливальниць, Хвала підсобницям простим! (Л. Забашта).  Словник української мови у 20 томах
  3. підсобниця — ПІДСО́БНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до підсо́бник. Хвала умінню формувальниць, Рукам несхибним розливальниць, Хвала підсобницям простим! (Забашта, Нові береги, 1950, 90).  Словник української мови в 11 томах