підстерігати
ПІДСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., кого, що і без прям. дод.
Таємно вистежуючи, чекати появи кого-, чого-небудь.
На морях купців підстерігали морські розбійники (з навч. літ.);
Прохор вертався з корчми, підстерегли його, напались і .. побили (І. Нечуй-Левицький);
* Образно. Я буду підстерігати саме життя, одрізувати од його живі тремтячі скибки, записувати теє протокольно у свій альбом (Грицько Григоренко);
// Чекати, вижидати слушного, сприятливого часу, випадку, моменту.
Софійка, підстерігши слушну хвилину, дістала із жердки .. дідові штани (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)