підстерігати
ПІДСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., перех. і без додатка. Таємно вистежуючи, чекати появи кого-, чого-небудь.
На морях купців підстерігали морські розбійники (Іст. середніх віків, 1955, 73);
Прохор вертався з корчми, підстерегли його, напались і ..побили (Н.-Лев., III, 1956, 335);
*Образно. Я буду підстерігати саме життя, одрізувати од його живі тремтячі скибки, записувати теє протокольно у свій альбом (Григ., Вибр., 1959, 378);
// Чекати, вижидати слушного, сприятливого часу, випадку, моменту.
Софійка, підстерігши слушну хвилину, дістала із жердки.. дідові штани (Дім., Ідол, 1961, 8).
Словник української мови (СУМ-11)