підстилка
ПІ́ДСТИ́ЛКА, и, ж.
Те, що підстилається, підкладається під кого-, що-небудь або стелиться на чомусь.
Сташка, в якої вдома була навіть стара .. канапа і домоткані підстилки на підлозі, не припускала, що люди можуть жити в такій нужді (Ірина Вільде);
// Солома, мох і т. ін., що настеляють у хліві, стайні і т. ін. для худоби.
Корова збила під собою підстилку (С. Чорнобривець);
На горищі можна зберігати річний запас підстилки (з наук. літ.);
// Шар рослинних залишків, що покриває землю в лісі.
Крізь прілу лісову підстилку силкуються зирнути на світ поморщені шляпки ранньовесняних їстівних грибів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)