підстилка
ПІ́ДСТИ́ЛКА (ПІ́ДСТІЛКА) (те, що стелють на чомусь), ПІ́ЛКА, ПОСТІЛКА. Кімната з похилим дахом майже порожня — столик, стілець, у кутку.. одяг, а під ним на якійсь темній підстилці — дівчинка (Ю. Мартич); Він простягнувся на солом'яній підстілці і, вмостивши голову між руками, удав, що засинає (Н. Рибак); Софія розстелила полотняну пілку і зручніше умостилася на землі (М. Стельмах); Юрко ще з весни наносив постілкою соснових шпильок (Ю. Мушкетик).
Словник синонімів української мови