підстроювати
ПІДСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., кого, що.
1. Те саме, що підшико́вувати.
2. перен., розм., також без дод. Таємно, з умислом улаштовувати, зчиняти щось (перев. неприємне для кого-небудь).
Той пан підстроював .. Крадіжки сам-таки – і розкривав як стій! (М. Рильський);
[Лукія:] Ну, й шкода ж мені, що тоді парубки боків тобі не поламали, а як я тоді ловко підстроїла (М. Кропивницький);
– Думаєте, справді аварія на електричній станції? Підстроїли! (А. Головко).
3. Настроювати музичний інструмент трохи, додатково або у відповідності до голосу або до ладу іншого музичного інструмента.
Він пробував, перебирав різні акорди, .. підстроював ще й грав (О. Кобилянська);
// Пристосовувати, установлювати для прийому яких-небудь хвиль: радіо, магнітних і т. ін.
4. перен., розм. Вселяти кому-небудь якісь думки, наміри і т. ін., спрямовуючи їх певним чином.
[Яворський:] Або я нічого не розумію, або ваших “добряків” хтось підстроїв (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)