підстроювати

ПІДСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех.

1. Те саме, що підшико́вувати.

2. перен., розм., також без додатка. Таємно, з умислом улаштовувати, зчиняти щось (перев. неприємне для кого-небудь).

Той пан підстроював.. Крадіжки сам-таки — і розкривав як стій! (Рильський, Поеми, 1957, 233);

[Лукія:] Ну, й шкода ж мені, що тоді парубки боків тобі не поламали, а як я тоді ловко підстроїла (Кроп., II, 1958, 156);

— Думаєте, справді аварія на електричній станції? Підстроїли! (Головко, II, 1957, 585).

3. Настроювати музичний інструмент трохи, додатково або у відповідності до голосу або до ладу іншого музичного інструмента.

Він пробував, перебирав різні акорди,.. підстроював ще й грав (Коб., І, 1956, 428);

// Пристосовувати, установлювати для прийому яких-небудь хвиль: радіо, магнітних і т. ін.

4. перен., розм. Вселяти кому-небудь якісь думки, наміри і т. ін., спрямовуючи їх певним чином.

[Яворський:] Або я нічого не розумію, або ваших «добряків» хтось підстроїв (Коч., II, 1956, 237).

Значення в інших словниках

1. підстроювати — підстро́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підстроювати — -юю, -юєш, недок., підстроїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Те саме, що підшиковувати. 2》 перен., розм., також без додатка. Таємно, з умислом улаштовувати, зчиняти щось (перев. неприємне для кого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підстроювати — ПІДСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., кого, що. 1. Те саме, що підшико́вувати. 2. перен., розм., також без дод. Таємно, з умислом улаштовувати, зчиняти щось (перев. неприємне для кого-небудь). Той пан підстроював ..  Словник української мови у 20 томах
4. підстроювати — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови