підструнчувати
ПІДСТРУ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСТРУ́НЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що.
Те саме, що підбу́рювати 1.
– Як не кричав Грицько, як не гукав, як не підструнчував громаду, а по його не сталося... (Панас Мирний);
// Те саме, що підохо́чувати 1.
Вона сама жбурляла сніг лопатою і .. ще й інших підструнчувала (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)