підстрілювати
ПІДСТРІ́ЛЮВАТИ, ПІДСТРЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСТРІ́ЛИТИ, ПІДСТРЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док.
1. кого, що. Ранити, уражати пострілом.
Знов буде [Андрій] рибку ловити... на пошту побіжить, .. зайця підстрелить (М. Коцюбинський);
І сміявся [Тимко], .. і жартував з Марком, який підстрелив кота замість зайця (Григорій Тютюнник).
2. без прям. дод., тільки недок., за ким, перен., розм. Упадати за жінкою.
– Павлушо, ану, лишень, признайся, за гімназистками вже підстрелюєш? (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)