підступ
ПІ́ДСТУП, у, ч.
1. Дія за знач. підступа́ти 1 і підступа́тися.
До них [хлопців] на приступ теж ніяк, мерщій у рові засядуть і звідти груддям як засиплють, ні підступу до них (А. Головко);
Вольовим зусиллям він спиняє нервовий дрож і .. починає шукати підступів до щуки (П. Колесник).
2. перев. мн. Шлях, місце для підходу, приближення до чого-небудь (міста, села).
Рота старшини Жученка займала позиції на лівому краю нерівної дуги, якою полк охоплював підступи до села (Іван Ле і О. Левада).
3. перен. Зловмисність, прикрита показною доброзичливістю.
Хто хитрощами та підступом воював, той від підступу й погиб (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)