Словник української мови у 20 томах

підстьобнути

ПІДСТЬОБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.

Однокр. до підстьо́бувати².

Він підстьобував коня і, виїхавши з-за кущів, побачив справді дві постаті (В. Гжицький);

Привернути до своїх військ увагу союзників, підстьобнути всіх тих, від кого залежать поставки, – ось чого насамперед хотів досягти головнокомандувач своїм незвичайним парадом (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. підстьобнути — підстьобну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підстьобнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до підстьобувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підстьобнути — КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  4. підстьобнути — ПІДСТЬОБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до підстьо́бувати². Він підстьобував коня і, виїхавши з-за кущів, побачив справді дві постаті (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 223); Привернути до своїх військ увагу союзників, підстьобнути всіх тих...  Словник української мови в 11 томах
  5. підстьобнути — Підстьобнути, -бну, -не́ш гл. Хлестнуть кнутомъ? Та ба! мари не підстьобне! Котл. Ен. VI. 39.  Словник української мови Грінченка