підсудок
ПІДСУ́ДОК, дка, ч., іст.
Помічник судді або писар у земському суді.
Тут [у пеклі] всякії були цехмістри, І ратмани, і бургомістри, Судді, підсудки, писарі, Які по правді не судили (І. Котляревський);
Підсудок Лабенцький .. розбирає папери та перегортає велику книгу у важкій оправі (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)