підсудок

ПІДСУ́ДОК, дка, ч., дорев. Помічник судді або писар у земському суді.

Тут [у пеклі] всякії були цехмістри, І ратмани, і бургомістри, Судді, підсудки, писарі, Які по правді не судили (Котл., І, 1952, 136);

Підсудок Лабенцький.. розбирає папери та перегортає велику книгу у важкій оправі (Коч., І, 1956, 117).

Значення в інших словниках

1. підсудок — підсу́док іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. підсудок — -дка, ч., заст. Помічник судді або писар у земському суді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підсудок — ПІДСУ́ДОК, дка, ч., іст. Помічник судді або писар у земському суді. Тут [у пеклі] всякії були цехмістри, І ратмани, і бургомістри, Судді, підсудки, писарі, Які по правді не судили (І. Котляревський); Підсудок Лабенцький .. розбирає папери та перегортає велику книгу у важкій оправі (І. Кочерга).  Словник української мови у 20 томах
4. підсудок — Підсу́док, -дка м. Засѣдатель уѣзднаго суда. Тут всякії були цехмистри і ратмани, і бургомистри, судді, підсудки, писарі. Котл. Ен. Суддею був ведмідь, вовки були підсудки. Греб. 365.  Словник української мови Грінченка