Словник української мови у 20 томах

підсунути

ПІДСУ́НУТИ див. підсува́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. підсунути — підсу́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підсунути — див. підсувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підсунути — підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була (вихователька) сувора, ображена.  Фразеологічний словник української мови
  4. підсунути — ПІДКИДАТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ рідко) (потай класти, залишати у кого-небудь з певною метою), ПІДКЛАДА́ТИ, ПІДСУВА́ТИ (ПІДСО́ВУВАТИ) розм. — Док.: підки́нути, підкла́сти, підсу́нути.  Словник синонімів української мови
  5. підсунути — ПІДСУ́НУТИ див. підсува́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. підсунути — Підсунути, -ся см. підсувати, -ся.  Словник української мови Грінченка