підсідати
ПІДСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСІ́СТИ, с́яду, ся́деш, док.
1. Сідати поряд з ким-, чим-небудь або близько до когось, чогось.
Безцеремонно відтиснувши Лукію, з стільцем до капітана підсідає Яцуба (О. Гончар);
Бекір задовольнив своїх гостей і підсів до них (М. Коцюбинський);
Він підсів до вогнища, мовчки взяв жарину, припалив погаслу люльку (Д. Ткач);
// Сідати до кого-небудь у машину, підводу і т. ін.
Це вже була не Люнька, а немолодий балакучий чолов'яга, який підсів по дорозі в машину (М. Рудь);
Потім він спитав Шурку: – А ти ж як, матрос, вгонишся своєю зажигалкою [мотоциклом] за нами чи, може, підсядеш до Жили на біду? (Ю. Смолич).
2. рідко. Те саме, що підси́джувати.
І от кинулися пташки ловити метеликів та дзьобати козявок всяких, а звірі пташок. Розпочалася між усім живим війна страшенна; одно одного підсідає, стереже, де б його краще загарбати (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)