Словник української мови у 20 томах

підтакнути

ПІДТА́КНУТИ, ну, неш, док.

Однокр. до підта́кувати.

Хтось кинув з гостей: “Чи не пора вже нам і честь знати?” – Старицький підтакнув: “Авжеж, авжеж!” і перший підвівся з-за столу (М. Олійник);

– Я сама так починаю думати, – малодушно підтакнула Сахно (Ю. Смолич);

– Від того її не убавиться, а на людях прославиться. – Аякже, свахо, – підтакнула Соломія (В. Кучер).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. підтакнути — підта́кнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підтакнути — див. сказати  Словник синонімів Вусика
  3. підтакнути — -ну, -неш, док. Однокр. до підтакувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підтакнути — ПОГО́ДЖУВАТИСЯ з ким (бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, вчинки і виявляти це зовні), ГОДИ́ТИСЯ, ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ВТОРУВА́ТИ кому, ПРИТА́КУВАТИ кому, ПІДТА́КУВАТИ кому, ПОТАКА́ТИ (ПОТА́КУВАТИ) кому, розм., ПІДДА́КУВАТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови
  5. підтакнути — ПІДТА́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до підта́кувати. Хтось кинув з гостей: «Чи не пора вже нам і честь знати?» — Старицький підтакнув: «Авжеж, авжеж!» і перший підвівся з-за столу (М. Ол.  Словник української мови в 11 томах