підтакнути

ПІДТА́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до підта́кувати.

Хтось кинув з гостей: «Чи не пора вже нам і честь знати?» — Старицький підтакнув: «Авжеж, авжеж!» і перший підвівся з-за столу (М. Ол., Леся, 1960, 230);

— Я сама так починаю думати, — малодушно підтакнула Сахно (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 80);

— Від того її не убавиться, а на людях прославиться. — Аякже, свахо, — підтакнула Соломія (Кучер, Прощай.., 1957, 195).

Значення в інших словниках

1. підтакнути — підта́кнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підтакнути — див. сказати  Словник синонімів Вусика
3. підтакнути — -ну, -неш, док. Однокр. до підтакувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підтакнути — ПІДТА́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до підта́кувати. Хтось кинув з гостей: “Чи не пора вже нам і честь знати?” – Старицький підтакнув: “Авжеж, авжеж!” і перший підвівся з-за столу (М. Олійник); – Я сама так починаю думати, – малодушно підтакнула Сахно (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. підтакнути — ПОГО́ДЖУВАТИСЯ з ким (бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, вчинки і виявляти це зовні), ГОДИ́ТИСЯ, ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ВТОРУВА́ТИ кому, ПРИТА́КУВАТИ кому, ПІДТА́КУВАТИ кому, ПОТАКА́ТИ (ПОТА́КУВАТИ) кому, розм., ПІДДА́КУВАТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови